Хімія (11 клас)

П Р О Г Р А М А

вступних випробувань

з хімії

для абітурієнтів, що вступають на основі

повної загальної середньої освіти

Програму вступних випробувань з хімії для вступників до ПВНЗ «Медичний коледж» на основі базової загальної середньої освіти складено відповідно до вимог програми з хімії для загальноосвітніх навчальних закладів затвердженої Міністерством освіти та науки України.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма вступних випробувань з хімії призначена для оцінювання навчальних досягнень абітурієнтів при вступі до приватного вищого навчального закладу «медичний коледж», які вступають до навчального закладу на основі повної загальної середньої освіти.

Завдання цього курсу полягає в тім, щоб забезпечити поглиблену підготовку абітурієнтів, які бажають у майбутньому набути спеціальність, пов’язану з використанням хімічних знань.

Реалізація цієї загальної мети у практиці навчання хімії як профільного предмета конкретизується в таких завданнях:

  • формувати загальнопредметні компетентності на основі засвоєння поглиблених і розширених знань про закони і теорії хімії, найважливіші поняття і факти, мову хімічної науки, доступні узагальнення світоглядного характеру;
  • розвивати ключові компетентності: вміння спостерігати і пояснювати хімічні явища, що відбуваються в лабораторії, на виробництві та у повсякденному житті; уміння порівнювати, виокремлювати суттєве, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, доказово і зв’язно викладати вивчений матеріал, самостійно здобувати знання і застосовувати їх;
  • формувати спеціальні компетентності: уміння поводитися з речовинами, виконувати хімічні досліди, тобто експериментально-практичні вміння, необхідні для праці за хімічними спеціальностями;
  • висвітлювати творчу функцію хімічної науки, її роль у розв’язанні таких глобальних проблем людства, як сировинна, енергетична, екологічна та проблема створення нових матеріалів;
  • показувати гуманістичну спрямованість хімії, її роль у житті людини;
  • розвиток особистості абітурієнта, його природних задатків, інтелекту, пам’яті, здатності до самоосвіти;

● формування наукового світогляду абітурієнта на основі засвоєння системи  знань про речовини та їхні перетворення, основні хімічні закони й теорії, методи наукового пізнання в хімії;

● формування життєвої і соціальної компетентностей абітурієнта, його екологічної культури, навичок безпечного поводження з речовинами у побуті та на виробництві;

  • розкриття ролі хімії в розвитку суспільного господарства та забезпеченні добробуту людини.
  • сприяти розвитку гуманістичних рис особистості, творчих задатків, вихованню екологічної культури.

Зміст програми концентрується навколо трьох блоків знань: про речовину, хімічну реакцію та хіміко-технологічні процеси. Теоретичною основою зазначених блоків є відповідні системи знань. Логіка розвитку змісту блоків визначена в цілому діалектикою їхнього розвитку в науці, а також врахуванням особливостей формування відповідних знань.

Структура навчальної програми. Зміст програми поділяється на розділи, що присвячені хімії елементів, органічній хімії та узагальненню знань щодо  соціальної ролі і значення хімії.

Зміст програми з дисципліни “Хімія” розподіляється таким чином:

Розділи:

І – «Початкові хімічні поняття»

II – «Основні класи неорганічних сполук»

III – «Періодичний закон і перiодична система хiмічних елементів Д. І. Менделєєва. Будова атома»

IV – «Хімічний зв’язок і будова речовини»

V – «Розчини»

VI – «Хімічні реакції»

VII – «Неметалічні елементи та їхні сполуки»

VІІІ – «Металічні елементи та їхні сполуки»

ІХ – «Теорія будови органічних сполук»

X – «Вуглеводні»

XI – «Природні джерела вуглеводнів та їх переробка»

XII – «Оксигеновмісні сполуки»

XIII – «Нітрогеновмісні сполуки»

XIV – «Синтетичні високомолекулярні  речовини і полімерні матеріали на їхній основі»

XV – «Роль хімії в житті суспільства»

Відповідно до кожного розділу та теми абітурієнт має знати, а отже, називати, наводити приклади, пояснювати, обґрунтовувати, визначати, порівнювати, застосовувати знання, робити висновки, дотримуватись правил техніки безпеки, правил поведінки в природі тощо.

Реалізація чинної програми вимагає від викладача організації пізнавальної діяльності абітурієнтів при вступі до навчального закладу, націлює на розвиток розумових здібностей, формування емоційно-ціннісного ставлення до природи.

Критерії оцінювання навчальних досягнень абітурієнтів з хімії

При  оцінювання рівня навчальних досягнень  з хімії враховується:

– рівень засвоєння теоретичних знань;

– оволодіння хімічною мовою як засобом відображення знань про речовини і хімічні явища;

– сформованість експериментальних умінь, необхідних  для виконання хімічних дослідів, передбачених програмою;

– здатність абітурієнтів застосовувати набуті знання на практиці;

– уміння розв’язувати розрахункові задачі.

За відмінностями між обсягом і глибиною досягнутих результатів, ступенем самостійності у виконанні завдань, здатністю використовувати  знання  у нових ситуаціях виокремлено  рівні навчальних досягнень абітурієнтів, що  оцінюються за 12-бальною шкалою.

Кожний наступний рівень вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.

Визначальними в оцінюванні рівня навчальних досягнень абітурієнтів є особистісні результати пізнавальної діяльності, в яких відбиваються загальнопредметні компетентності, набуті абітурієнтами в процесі  навчання хімії.

Всі види оцінювання навчальних досягнень здійснюються за критеріями, наведеними в таблиці.

Рівні навчальних досягнень абітурієнтів Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень абітурієнтів
I. Початковий 1 Абітурієнт розпізнає деякі хімічні
об’єкти (хімічні символи, формули,
явища, посуд тощо) і називає їх
(на побутовому рівні); знає
правила безпеки під час
проведення практичних робіт
  2 Абітурієнт описує деякі хімічні
об’єкти за певними ознаками;
знаєпризначення лабораторного
обладнання.
  3 Абітурієнт має фрагментарні 
уявлення з предмета вивчення і
може відтворити окремі його
частини; під керівництвом
викладача виконує найпростіші
хімічні досліди
II. Середній 4 Абітурієнт знає окремі факти, що
стосуються хімічних сполук і явищ;
складає прості прилади для
проведення дослідів і виконує
їх під керівництвом викладача;
складає з допомогою викладача
скорочену умову задачі
  5 Абітурієнт з допомогою викладача
відтворює окремі частини
начального матеріалу, дає
визначення основних понять;
самостійно виконує деякі
хімічні досліди, описує хід їх
виконання, дотримується
порядку на робочому місці;
самостійно складає і записує
скорочену умову задачі
  6 Абітурієнт відтворює навчальний
матеріал з допомогою викладача;
описує окремі спостереження за
перебігом хімічних дослідів;
робить обчислення за готовою
формулою
III. Достатній 7 Абітурієнт самостійно відтворює
значну частину навчального
матеріалу, з допомогою
викладача порівнює хімічні
об’єкти,описує спостереження
за перебігом хімічних дослідів;
наводить рівняння реакцій за
умовою задачі
  8 Абітурієнт самостійно відтворює
фактичний і теоретичний
навчальний матеріал, порівнює
і класифікує хімічні об’єкти;
самостійно виконує
всі хімічні досліди згідно з
інструкцією; робить обчислення
за рівнянням реакції
  9 Абітурієнт виявляє розуміння
основоположних хімічних теорій і
фактів, наводить приклади на
підтвердження цього; робить
окремі висновки з хімічних
дослідів; з допомогою викладача
розв’язує задачі
IV. Високий 10 Абітурієнт володіє навчальним
матеріалом і застосовує знання у
стандартних ситуаціях, уміє
аналізувати, узагальнювати
й систематизувати надану
інформацію, робити висновки;
робить  висновки з практичної
роботи; самостійно наводить і
використовує необхідні формули
для розв’язування задач
  11 Абітурієнт володіє засвоєними
знаннями і використовує їх у
нестандартних ситуаціях,
встановлює зв’язки між явищами; 
самостійно знаходить і
використовує інформацію
згідно з поставленим завданням;
виконує хімічний експеримент,
раціонально використовуючи
обладнання і реактиви; самостійно
розв’язує задачі, формулює
відповіді
  12 Абітурієнт має системні знання з
предмета, аргументовано
використовує їх, у тому числі у
проблемних ситуаціях; аналізує
додаткову інформацію;
самостійно оцінює явища,
пов’язані з речовинами
та їх перетвореннями;
розв’язує експериментальні
задачі за власним планом;
самостійно аналізує та розв’язує
задачі раціональним способом

Критерії оцінювання та таблиця переводу результатів тестових завдань  вступного іспиту з хімії

для абітурієнтів, що вступають на основі повної загальної середньої освіти ( 11 клас )

«2» – незадовільно     «3» – задовільно    
Правильні відповіді 12-бальна шкала 200-бальна шкала Правильні відповіді 12-бальна шкала 200-бальна шкала
0-1,0 % 1 106,0 48,7-50,0 % 4 124,0
1,1-3,0 % 1,1 106,6 50,1-50,6 % 4,1 125,0
3,1-5,0 % 1,2 107,2 50,7-51,2 % 4,2 125,9
5,1-7,0 % 1,3 107,8 51,3-51,8 % 4,3 126,9
7,1-9,0 % 1,4 108,4 51,9-52,4 % 4,4 127,8
9,1-11,0 % 1,5 109,0 52,5-53,0 % 4,5 128,8
11,1-13,0 % 1,6 109,6 53,1-53,6 % 4,6 129,7
13,1-15,0 % 1,7 110,2 53,7-54,2 % 4,7 130,7
15,1-17,0 % 1,8 110,8 54,3-54,8 % 4,8 131,6
17,1-19,0 % 1,9 111,4 54,9-55,4 % 4,9 132,6
19,1-21,0 % 2 112,0 55,5-56,0 % 5 133,5
21,1-22,5 % 2,1 112,6 56,1-56,5 % 5,1 134,5
22,6-24,0 % 2,2 113,2 56,6-57,0 % 5,2 135,4
24,1- 25,5 % 2,3 113,8 57,1-57,5 % 5,3 136,4
25,6-27,0 % 2,4 114,4 57,6-58,0 % 5,4 137,3
27,1-28,5 % 2,5 115,0 58,1-58,5 % 5,5 138,3
28,6-30,0 % 2,6 115,6 58,1-59,0 % 5,6 139,2
30,1-31,5 % 2,7 116,2 59,1-59,5 % 5,7 140,2
31,6-33,0 % 2,8 116,8 59,6-60,0 % 5,8 141,1
33,1-34,5 % 2,9 117,4 60,1-60,5 % 5,9 142,1
34,6-36,0 % 3 118,0 60,6-61,0 % 6 143,0
36,1-37,4 % 3,1 118,6 61,1-62,4 % 6,1 144,0
37,5-38,8 % 3,2 119,2 62,5-63,8 % 6,2 144,9
38,9-40,2 % 3,3 119,8 63,9-65,2 % 6,3 145,9
40,3-41,6 % 3,4 120,4 65,3-66,6 % 6,4 146,8
41,7-43,0 % 3,5 121,0 66,7-68,0 % 6,5 147,8
43,1- 44,4 % 3,6 121,6 68,1-69,4 % 6,6 148,7
44,5-45,8 % 3,7 122,2 69,5-70,8 % 6,7 149,7
45,9-47,2 % 3,8 122,8 70,9-72,2 % 6,8 150,6
47,3-48,6 % 3,9 123,4 72,3-73,6 % 6,9 151,6
  «4» – добре   «5» – відмінно    
Правильні відповіді 12-бальна шкала 200-бальна шкала Правильні відповіді 12-бальна шкала 200-бальна шкала
73,7-75,0 % 7 152,5 89,7-90,0 % 10 181,0
75,1-75,5 % 7,1 153,5 90,1-90,5 % 10,1 181,9
75,6-76,0 % 7,2 154,4 90,6-91,0 % 10,2 182,9
76,1-76,5 % 7,3 155,4 91,1-91,5 % 10,3 183,8
76,6-77,0 % 7,4 156,3 91,6-92,0 % 10,4 184,8
77,1-77,5 % 7,5 157,3 92,1-92,5 % 10,5 185,7
77,6-78,0 % 7,6 158,2 92,6-93,0 % 10,6 186,7
78,1-78,5 % 7,7 159,2, 93,1-93,5 % 10,7 187,6
78,6-79,0 % 7,8 160,1 93,6-94,0 % 10,8 188,6
79,1-79,5 % 7,9 161,1 94,1-94,5 % 10,9 189,5
79,6-80,0 % 8 162,0 94,6-95,0 % 11 190,5
80,1-80,6 % 8,1 163,0 95,1-95,5 % 11,1 191,4
80,7-81,2 % 8,2 163,9 95,6-96,0 % 11,2 192,4
81,3-81,8 % 8,3 164,9 96,1-96,5 % 11,3 193,3
81,9-82,4 % 8,4 165,8 96,6-97,0 % 11,4 194,3
82,5-83,0 % 8,5 166,8 97,1-97,5 % 11,5 195,2
83,1-83,6 % 8,6 167,7 97,6-98,0 % 11,6 196,2
83,7-84,2 % 8,7 168,7 98,1-98,5 % 11,7 197,1
84,3-84,8 % 8,8 169,6 98,6-99,0 % 11,8 198,1
84,9-85,4 % 8,9 170,5 99,1-99,5 % 11,9 199,0
85,5-86,0 % 9 171,5 99,6-100 % 12 200,0
86,1-86,4 % 9,1 172,4      
86,5-86,8 % 9,2 173,4      
86,9-87,2 % 9,3 174,3      
87,3-87,6 % 9,4 175,3      
87,7-88,0 % 9,5 176,2      
88,1-88,4 % 9,6 177,2      
88,5-88,8 % 9,7 178,1      
88,9-89,2 % 9,8 179,1      
89,3-89,6 % 9,9 180,0      

Теми, що виносяться на іспит з хімії для студентів, що вступають на основі повної загальної середньої освіти

Тема 1. Початкові хімічні поняття

Речовини. Чисті речовини і суміші. Атоми, молекули, йони. Хімічні елементи, їхні назви і символи.

Поняття про періодичну систему хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Атомна одиниця маси. Відносна атомна маса хімічних елементів.

Багатоманітність речовин. Прості й складні речовини. Метали й неметали.

Хімічні формули речовин. Валентність хімічних елементів.  Складання формул бiнарних сполук за валентністю елементів. Визначення валентності за формулами бінарних сполук.

Відносна молекулярна маса речовини, її обчислення за хiмічною формулою. Масова частка елемента в речовині.

Фізичні та хімічні явища. Хімічні реакції та явища, що їх супроводжують. Фiзичні й хімічні властивості речовини. Закон збереження маси речовин. Хiмічні рівняння.

Тема 2. Основні класи неорганічних сполук

Оксиди, їх склад, назви.  Фізичні та хімічні властивості оксидів: взаємодія з водою, кислотами, лугами іншими оксидами. Класифiкація оксидів. Оксиди в природі. Використання оксидів.

Кислоти,їх склад, назви. Фізичні та хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами, основними оксидами та основами, солями. Класифiкація кислот. Поняття про ряд активності металів. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами. Використання кислот.

Основи, їх склад, назви.Фізичні властивості основ. Класифікація основ. Хімічні властивості лугів: дія на індикатори, взаємодія з кислотами, кислотними оксидами, солями. Реакція нейтралізації. Розкладання нерозчинних основ під час нагрiвання. Заходи безпеки під час роботи з лугами. Використання основ. Поняття про амфотерні гідроксиди.

Солі (середні), їх склад, назви. Фізичні та хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями. Поширення солей у природі та їхнє практичне значення. Генетичні зв’язки між класами неорганічних сполук.

Загальні способи добування оксидів, кислот, основ, солей.


Тема 3. Періодичний закон і перiодична система хiмічних елементів Д. І. Менделєєва. Будова атома

Історичні відомості про спроби класифiкації хiмічних елементів. Поняття про лужні, інертні елементи, галогени.

Періодичний закон та періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва.

Будова атома: ядро і електронна оболонка.  Склад атомних ядер (протони і нейтрони). Протонне число. Нуклонне число. Сучасне формулювання періодичного закону. Ізотопи (стабільні та радіоактивні). Будова електронних оболонок атомів хiмічних елементів. Поняття про радіус атома. Стан електронів у атомі. Енергетичні рівні та підрівні.

Структура періодичної системи. Взаємозв’язок між розмiщенням елементів у перiодичній системі та властивостями хімічних елементів, простих речовин, сполук елементів з Гідрогеном та Оксигеном. Характеристика хiмічних елементів малих періодів за їх місцем у періодичній системі та будовою атома.

Значення періодичного закону. Життя і наукова дiяльність Д. І. Менделєєва.

Тема 4. Хімічний зв’язок і будова речовини

Електронна природа хiмічного зв’язку. Поняття про електронегативність елементів.

Ковалентний зв’язок, його види — полярний і неполярний. Утворення ковалентного неполярного зв’язку. Утворення ковалентного полярного зв’язку. Електронні формули молекул речовин.

Йонний зв’язок. Кристалічні ґратки. Атомні, молекулярні та йонні кристали. Залежність фiзичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток.

Ступінь окиснення. Визначення ступеня окиснення атома елемента за хімічною формулою сполуки. Складання формули сполуки за відомими ступенями окиснення атомів елементів.

Тема 5. Розчини

Значення розчинів у природі та житті людини. Поняття про дисперсні системи, колоїдні та істинні розчини. Розчин і його компоненти: розчинник, розчинена речовина. Вода як розчинник. Будова молекули води, поняття про водневий зв’язок.

Розчинність, її залежність від різних чинників. Насичені й ненасичені розчини. Теплові явища, що супроводжують розчинення речовин. Фізико-хiмічна суть процесу розчинення. Поняття про кристалогідрати.

Кількісний склад розчину. Масова частка розчиненої речовини. Виготовлення розчину.

Електролітична дисоціація. Електроліти та неелектроліти. Електролітична дисоціація кислот, основ, солей у водних розчинах. Ступінь дисоціації. Сильні й слабкі електроліти.

Реакції обміну між розчинами електролітів, умови їх перебігу. Йонні рівняння.

Тема 6. Хімічні реакції

Класифікація хімічних реакцій за різними ознаками. Реакції сполучення, розкладу, заміщення, обміну. Оборотні й необоротні реакції. Окисно-відновні реакції, їхнє значення. Процеси окиснення, відновлення, окисники, відновники. Складання рівнянь найпростіших окисно-відновних реакцій, добір коефiцієнтів. Тепловий ефект реакції. Екзотермічні та ендотермічні реакції. Термохімічне рівняння. Швидкість хімічної реакції, залежність швидкості реакції від різних чинників.

Тема 7. Неметалічні елементи та їхні сполуки

Загальна характеристика неметалічних елементів. Неметали як прості речовини. Явище алотропії, алотропні видозміни Оксигену і Карбону. Значення озонового шару для життя організмів на Землі.

Поширеність неметалічних елементів у природі, застосування неметалів. Поняття про адсорбцію.
Основні фізичні та хімічні властивості неметалів.
Сполуки неметалічних елементів з Гідрогеном. Склад, фізичні властивості, добування в лабораторії аміаку і гідроген хлориду. Взаємодія амоніаку та гідроген хлориду з водою. Солі амонію. Якісна реакція на йони амонію та хлорид-іони.

Оксиди неметалічних елементів. Кислотний характер оксидів та гідратів оксидів неметалічних елементів.

Сульфатна кислота і сульфати. Найважливіші природні сульфати, якісна реакція на сульфат-іони. Застосування сульфатної кислоти і сульфатів.

Нітратна кислота і нітрати, їх поширеність у природі. Проблема вмісту нітратів у харчових продуктах.

Загальні відомості про мiнеральні добрива. Раціональне використання добрив та проблеми охорони природи від забруднення продуктами та відходами хімічних виробництв. Роль хімії у розв’язуванні продовольчої проблеми.

Карбонатна кислота. Солі карбонатної кислоти, їх поширеність у природі та застосування. Принцип дії вогнегасника. Якісна реакція на карбонат-іони.

Будівельні матеріали: скло, цемент, бетон, їх використання. Колообіг Оксигену, Нітрогену, Карбону в природі.

Тема 8. Металічні елементи та їхні сполуки

Загальна характеристика металічних елементів за їх положенням у періодичній системі та будовою атомів. Метали – прості речовини. Металічний зв’язок, металічні кристалічні ґратки.

Загальні фізичні властивості металів.Поширеність металічних елементів у природі.

Загальні хімічні властивості металів.Корозія металів, захист від корозії.

Лужні, лужноземельні елементи та Магній. Фізичні та хімічні властивості простих речовин, основний характер їх оксидів та гідроксидів, біологічна роль елементів.

Поняття про твердість води (постійну, тимчасову) і методи її усунення (зменшення).

Алюміній як хімічний елемент і проста речовина. Фізичні та хімічні властивості алюмінію. Амфотерні властивості алюміній оксиду і алюміній гідроксиду.

Ферум як представник металічних елементів побічних підгруп. Фізичні та хімічні властивості заліза, сполуки Феруму(ІІ) і Феруму(ІІІ).

Металічні руди. Загальні методи добування металів. Метали і сплави в сучасній техніці. Застосування алюмінію, заліза та їхніх сплавів. Розвиток металургійних виробництв в Україні.

Охорона навколишнього середовища під час виробництва і використання металів.

Тема 9.  Теорія будови органічних сполук.

Теорія як вища форма наукових знань. Теорія хімічної будови органічних сполук О. Бутлерова. Залежність властивостей речовин від складу і  хімічної будови молекул. Ізомерія. Розвиток і значення теорії будови органічних сполук. Життя і діяльність  О. Бутлерова.

Явище ізомерії. Структурна ізомерія, номенклатура насичених вуглеводнів.
Багатоманітність органічних сполук, їх класифікація.

Тема 10. Вуглеводні

Класифікація вуглеводнів.

Утворення ковалентних карбон-карбонових  зв’язків у органічних сполуках. Види гібридизації електронних орбіталей атома Карбону. Одинарний, подвійний і потрійний зв’язки. Основні характеристики ковалентного зв’язку: довжина, енергія, полярність, просторова напрямленість.

Алкани (парафіни).        Загальна формула алканів. Структурна ізомерія.  Фізичні  властивості алканів. Поняття про конформації. Систематична номенклатура.  Хімічні властивості алканів: повне і часткове окиснення, хлорування,  термічний розклад, ізомеризація. Механізм реакції заміщення.

Добування, застосування алканів.

Поняття про циклоалкани (циклопарафіни). Алкени.  Гомологічний ряд етену, загальна формула алкенів.   Структурна і просторова (цис-, транс-) ізомерія алкенів, номенклатура.

Хімічні властивості алкенів: повне і часткове окиснення, приєднання водню, галогенів, гідроген галогенідів, води, полімеризація. Правило
 В. Марковникова. Механізм реакції приєднання за подвійним зв’язком.   Добування, застосування алкенів.

Алкіни. Гомологічний ряд етину, загальна формула алкінів. Структурна ізомерія, номенклатура алкінів.

Хімічні властивості: повне і часткове окиснення, заміщення, приєднання водню, галогенів, гідроген галогенідів. Добування, застосування алкінів.

Бензен як представник ароматичних вуглеводнів, його склад, хімічна, електронна, просторова будова молекули, фізичні властивості. Хімічні властивості бензену: повне і часткове окиснення, приєднання, заміщення.   Добування, застосування бензену.  Поняття про хімічні засоби захисту рослин, їхній  вплив на довкілля.

Взаємозв’язок між вуглеводнями.

Тема 11. Природні джерела вуглеводнів та їх переробка

Природний і супутній нафтовий гази, їх склад, використання .

Нафта. Склад, властивості нафти. Основні процеси переробки: перегонка, крекінг.  Застосування нафтопродуктів. Детонаційна стійкість бензину.

Кам’яне вугілля, продукти коксування кам’яного вугілля, їх застосування.

Охорона довкілля від забруднень при переробці вуглеводневої сировини та використанні продуктів переробки.

Тема 12. Оксигеновмісні сполуки

 Спирти. Насичені одноатомні спирти.  Ізомерія, номенклатура насичених одноатомних спиртів. Водневий зв’язок, його вплив на фізичні властивості спиртів. Хімічні властивості спиртів: повне і часткове окиснення, дегідратація, взаємодія з лужними металами, гідроген галогенідами.

Етиленгліколь, гліцерол.  Добування та застосування спиртів. Отруйність спиртів, їх згубна дія на організм людини.

Фенол, його склад,  будова. Фізичні властивості фенолу. Хімічні властивості: взаємодія з натрієм, розчином лугу, бромною водою, ферум(Ш) хлоридом. Взаємний вплив атомів у молекулі фенолу. Застосування фенолу. Охорона довкілля від промислових відходів, що містять фенол.

 Альдегіди. Склад,    будова альдегідів. Функціональна альдегідна група.  Ізомерія, номенклатура альдегідів. Фізичні властивості. Хімічні властивості альдегідів. Реакції окиснення і відновлення. Добування етаналю.    Застосування

метаналю й етаналю.

Карбонові кислоти. Насичені одноосновні карбонові кислоти.  Фізичні властивості. Номенклатура.

Хімічні властивості: електролітична дисоціація, взаємодія з металами, лугами, солями, спиртами. Кислотність карбонових кислот, її залежність від складу і будови. Взаємний вплив карбоксильної  і вуглеводневої груп.

Багатоманітність карбонових кислот. Добування та застосування  карбонових кислот.

Естери. Жири. Мило. Реакція естерифікації. Склад, хімічна будова естерів. Гідроліз естерів. Застосування естерів. Жири, їх склад, хімічна будова. Гідроліз, гідрування жирів.  Біологічна роль жирів.

Мило, його мийна дія. Відомості про синтетичні мийні засоби, їх значення. Захист природи від забруднення синтетичними мийними засобами.

Поняття про спектральні методи встановлення структури органічних сполук.

Вуглеводи. Глюкоза. Будова глюкози  як альдегідоспирту. Циклічна форма глюкози.

Хімічні властивості глюкози: повне і часткове окиснення, відновлення, взаємодія з гідроксидами металічних елементів, бродіння(спиртове і молочнокисле), естерифікація.

Короткі відомості про фруктозу, рибозу та дезоксирибозу.

Сахароза, її склад, будова.   Хімічні властивості: гідроліз, утворення сахаратів.

Крохмаль. Будова крохмалю.   Хімічні властивості: гідроліз (кислотний, ферментативний), реакція з йодом. Целюлоза. Будова целюлози.  Хімічні властивості: окиснення, гідроліз, естерифікація, термічний розклад.

Поняття про штучні волокна на прикладі ацетатного волокна.

Біологічне значення вуглеводів.

Тема 13. Нітрогеновмісні сполуки

 Аміни, їх склад, будова, фізичні властивості.  Аміни як органічні основи. Взаємодія амінів з водою і кислотами, горіння.

 Анілін, його склад, будова молекули, фізичні властивості.

Хімічні властивості аніліну: взаємодія з  неорганічними кислотами, бромною водою. Взаємний вплив атомів у молекулі аніліну. Добування аніліну.

Амінокислоти.  Ізомерія амінокислот. Особливості хімічних властивостей амінокислот, зумовлені поєднанням аміно- і карбоксильної груп. Біполярний йон. Пептиди. Пептидний зв’язок.

Білки як високомолекулярні сполуки. Основні амінокислоти, що беруть участь в утворенні білків. Рівні структурної організації білків.  Властивості білків: гідроліз, денатурація, кольорові реакції. Біологічне значення амінокислот і білків.

Нуклеїнові кислоти. Склад нуклеїнових кислот.  Будова подвійної спіралі ДНК. Роль нуклеїнових кислот у життєдіяльності організмів.

Тема 14. Синтетичні високомолекулярні  речовини і полімерні матеріали на їхній основі

Залежність властивостей полімерів від їхньої будови. Термопластичні й термореактивні полімери. Поліетилен, поліпропілен, полівінілхлорид, полістирол, поліметилметакрилат, фенолоформальдегідні смоли. Склад, властивості, застосування пластмас на їх основі.

Синтетичні каучуки. Склад, властивості,  застосування.

Синтетичні волокна. Поліестерні та поліамідні волокна, їх склад, властивості, застосування.

Тема 15. Роль хімії в житті суспільства

 Роль хімії в сучасному матеріальному виробництві.

Біо-, нанотехнології. Роль хімії у розв’язуванні сировинної, енергетичної, продовольчої, екологічної проблем.  Найважливіші хімічні виробництва в Україні.

Хімія і здоров’я людини. Шкідливий вплив вживання алкоголю, наркотичних речовин, тютюнокуріння на здоров’я людини. Роль хімії у розв’язанні проблеми ВІЛ/СНІДу    та інших захворювань.

Хімія у побуті. Загальні правила поводження з побутовими хімікатами.

Хімія та екологія. Планетарна роль хімічних процесів.

Місце хімії серед інших наук про природу, її значення для розуміння наукової картини світу.