АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ

Академічна доброчесність— це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання.

Академічна доброчесність є фундаментальною ідеєю того, що всі — студенти, педагогічні та науково-педагогічні працівники  будуть дотримуватись наукових стандартів при написанні будь-якого виду робіт, при створенні й публікації наукових робіт , посилаючись на джерела, і відповідально слідувати принципам доброчесності.

Основні принципи академічної доброчесності

  • чесність,
  • довіра,
  • справедливість,
  • повага,
  • відповідальність.

Чесність – відкритість і уникнення обману у відносинах з іншими людьми і собою.Чесність у навчанні та викладанні є базовою умовою побудови довіри між усіма, причетними до освітнього процесу.

Атмосфера довіри заохочує та сприяє вільному обміну ідеями, які, у свою чергу, дають змогу науковому пошукові повністю реалізуватися.

Справедливість в оцінюванні рівня якості знань студентів повинна бути присутня на всіх етапах реалізації  освітнього процесу, оскільки від творчого й умілого застосування принципів оцінювання значною мірою залежить успіх та результат. 

Повага до власної думки починається з поваги до думок інших, а повага до власного тексту — з поваги до чужих. Без поваги між учасниками освітнього процесу неможливо досягти освітньої мети.

Педагогічні та науково-педагогічні працівники несуть відповідальність за постійний  власний професійний розвиток та підготовку цікавих і змістовних занять, тобто за якісне  надання освітніх послуг здобувачам.

Академічна доброчесність передбачає дотримання правил посилання на джерела інформації у випадку використання ідей, розробок, тверджень, відомостей; дотримання вимог про авторське право і суміжні права; надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації тощо.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

  • академічний плагіат (оприлюднення чиїхось результатів дослідження як власних або тексту без вказання авторства);
  • самоплагіат (опублікування власних раніше опублікованих наукових результатів як нових);
  • фабрикація (вигадування даних чи фактів);
  • фальсифікація (відома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень);
  • списування;
  • обман;
  • хабарництво;
  • необ’єктивне оцінювання;
  • допомога під час оцінювання навчальних результатів студентів чи створення перешкод під час оцінювання;
  • вплив на працівника, щоб він здійснив необ’єктивне оцінювання (частина 4 статті 42 Закону України  “Про освіту”);
  • надання допомоги здобувачам освіти під час проходження ними підсумкового оцінювання, не передбаченої умовами та/або процедурами їх проходження;
  • використання здобувачем освіти під час контрольних заходів непередбачених допоміжних матеріалів та/або технічних засобів;
  • проходження процедури оцінювання результатів навчання замість інших осіб;
  • необ’єктивне оцінювання компетентностей педагогічних працівників під час атестації.

Порушення академічної доброчесності впливає на організацію та якість освітнього процесу. Адже якщо педагог дозволяє студентам списувати домашні завдання, самостійні, контрольні роботи, не перевіряє роботи на плагіат  і не робить зауважень – це не лише впливає на рівень освіти студентів, а й виховує недоброчесних громадян.

За порушення академічної доброчесності педагогічний працівник повинен робити студенту зауваження.

Студент повинен  повторно проходити відповідний освітній компонент освітньої програми за порушення принципів академічної доброчесності.