Хімія (9 клас)

П Р О Г Р А М А

вступних випробувань

з хімії

для абітурієнтів, що вступають на основі

базової загальної середньої освіти

Програму вступних випробувань з хімії для вступників до ПВНЗ «Медичний коледж» на основі базової загальної середньої освіти складено відповідно до вимог програми з хімії для загальноосвітніх навчальних закладів затвердженої Міністерством освіти та науки України.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма вступних випробувань з хімії призначена для оцінювання навчальних досягнень абітурієнтів при вступі до приватного вищого навчального закладу «медичний коледж», які вступають до навчального закладу на основі базової загальної середньої освіти.

Завдання цього курсу полягає в тім, щоб забезпечити поглиблену підготовку абітурієнтів, які бажають у майбутньому набути спеціальність, пов’язану з використанням хімічних знань.

Реалізація цієї загальної мети у практиці навчання хімії як профільного предмета конкретизується в таких завданнях:

  • формувати загальнопредметні компетентності на основі засвоєння поглиблених і розширених знань про закони і теорії хімії, найважливіші поняття і факти, мову хімічної науки, доступні узагальнення світоглядного характеру;
  • розвивати ключові компетентності: вміння спостерігати і пояснювати хімічні явища, що відбуваються в лабораторії, на виробництві та у повсякденному житті; уміння порівнювати, виокремлювати суттєве, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, доказово і зв’язно викладати вивчений матеріал, самостійно здобувати знання і застосовувати їх;
  • формувати спеціальні компетентності: уміння поводитися з речовинами, виконувати хімічні досліди, тобто експериментально-практичні вміння, необхідні для праці за хімічними спеціальностями;
  • висвітлювати творчу функцію хімічної науки, її роль у розв’язанні таких глобальних проблем людства, як сировинна, енергетична, екологічна та проблема створення нових матеріалів;
  • показувати гуманістичну спрямованість хімії, її роль у житті людини;
  • сприяти розвитку гуманістичних рис особистості, творчих задатків, вихованню екологічної культури.

Зміст програми концентрується навколо трьох блоків знань: про речовину, хімічну реакцію та хіміко-технологічні процеси. Теоретичною основою зазначених блоків є відповідні системи знань. Логіка розвитку змісту блоків визначена в цілому діалектикою їхнього розвитку в науці, а також врахуванням особливостей формування відповідних знань.

Зміст програми з дисципліни “Хімія” розподіляється таким чином:

Розділи:

І – “Початкові хімічні поняття”

II – “Прості речовини метали і неметали ”

III – “ Основні класи неорганічних сполук”

IV – “Періодичний закон і перiодична система хiмічних елементів Д. І. Менделєєва. Будова атома”

V – “Хімічний зв’язок і будова речовини”

VI – “Розчини”

VII – “Хімічні реакції”

VІІІ – “Найважливіші органічні сполуки”

Відповідно до кожного розділу та теми абітурієнт має знати, а отже, називати, наводити приклади, пояснювати, обґрунтовувати, визначати, порівнювати, застосовувати знання, робити висновки, дотримуватись правил техніки безпеки, правил поведінки в природі тощо.

Реалізація чинної програми вимагає від викладача організації пізнавальної діяльності абітурієнтів при вступі до навчального закладу, націлює на розвиток розумових здібностей, формування емоційно-ціннісного ставлення до природи.

Критерії оцінювання навчальних досягнень абітурієнтів з хімії

При  оцінювання рівня навчальних досягнень  з хімії враховується:

– рівень засвоєння теоретичних знань;

– оволодіння хімічною мовою як засобом відображення знань про речовини і хімічні явища;

– сформованість експериментальних умінь, необхідних  для виконання хімічних дослідів, передбачених програмою;

– здатність абітурієнтів застосовувати набуті знання на практиці;

– уміння розв’язувати розрахункові задачі.

За відмінностями між обсягом і глибиною досягнутих результатів, ступенем самостійності у виконанні завдань, здатністю використовувати  знання  у нових ситуаціях виокремлено  рівні навчальних досягнень абітурієнтів, що  оцінюються за 12-бальною шкалою.

 Кожний наступний рівень вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.

Визначальними в оцінюванні рівня навчальних досягнень абітурієнтів є особистісні результати пізнавальної діяльності, в яких відбиваються загальнопредметні компетентності, набуті абітурієнтами в процесі  навчання хімії.

Всі види оцінювання навчальних досягнень здійснюються за критеріями, наведеними в таблиці.

Рівні
навчальних
досягнень
абітурієнтів


Бали
Критерії оцінювання навчальних
досягнень абітурієнтів
Початковий1 Абітурієнт розпізнає деякі хімічні об’єкти
(хімічні символи, формули, явища,
посуд тощо) і називає їх
(на побутовому рівні);
знає правила безпеки під час
проведення практичних робіт
Початковий 2 Абітурієнт описує деякі хімічні об’єкти
за певними ознаками; знаєпризначення
лабораторного обладнання.
Початковий 3 Абітурієнт має фрагментарні  уявлення
з предмета вивчення і може відтворити
окремі його частини; під керівництвом
викладача виконує найпростіші хімічні
досліди
Середній4 Абітурієнт знає окремі факти, що
стосуються хімічних сполук і явищ;
складає прості прилади для проведення
дослідів і виконує їх під керівництвом
викладача; складає з допомогою
викладача скорочену умову задачі
Середній 5 Абітурієнт з допомогою викладача відтворює
окремі частини начального матеріалу,
дає визначення основних  понять;
самостійно виконує деякі хімічні досліди,
описує хід їх виконання, дотримується
порядку на робочому місці; самостійно
складає і записує скорочену умову задачі
Середній 6 Абітурієнт відтворює навчальний
матеріал з допомогою викладача;
описує окремі спостереження за перебігом
хімічних дослідів; робить обчислення за
готовою формулою
Достатній7 Абітурієнт самостійно відтворює значну
частину навчального матеріалу, з
допомогою викладача порівнює хімічні
об’єкти,описує спостереження за перебігом
хімічних дослідів; наводить рівняння
реакцій за умовою задачі
Достатній 8 Абітурієнт самостійно відтворює фактичний
і теоретичний навчальний матеріал,
порівнює і класифікує хімічні об’єкти;
самостійно виконує всі хімічні досліди
згідно з інструкцією;
робить обчислення за рівнянням реакції
Достатній 9 Абітурієнт виявляє розуміння
основоположних хімічних теорій і фактів,
наводить приклади на підтвердження цього;
робить окремі висновки з хімічних дослідів;
з допомогою викладача розв’язує задачі
Високий10
Абітурієнт володіє навчальним матеріалом
і застосовує знання у стандартних ситуаціях,
уміє аналізувати, узагальнювати й
систематизувати надану інформацію,
робити висновки; робить  висновки з
практичної роботи; самостійно
наводить і використовує необхідні
формули для розв’язування задач
Високий 11 Абітурієнт володіє засвоєними знаннями
і використовує їх у нестандартних ситуаціях,
встановлює зв’язки між явищами; 
самостійно знаходить і використовує
інформацію згідно з поставленим завданням;
виконує хімічний експеримент,
раціонально використовуючи обладнання
і реактиви; самостійно розв’язує задачі,
формулює відповіді
Високий 12 Абітурієнт має системні знання з предмета,
аргументовано використовує їх, у тому числі
у проблемних ситуаціях; аналізує додаткову
інформацію; самостійно оцінює явища,
пов’язані з речовинами та їх
перетвореннями; розв’язує
експериментальні задачі за
власним планом; самостійно аналізує
та розв’язує задачі раціональним способом

Критерії оцінювання ТА ТАБЛИЦЯ ПЕРЕВОДУ РЕЗУЛЬТАТІВ тестових завдань вступного іспиту з хімії

Правильні відповіді Бали оцінка
100% 12 “5” – відмінно
95-99% 11
90-94% 10
86-89% 9 “4” – добре
80-85% 8
75-79% 7
61-74% 6 “3” – задовільно
56-60% 5
50-55% 4
36-49% 3 “2” – незадовільно
21-35% 2
1-20% 1

ПЕРЕЛІК ТЕМ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ВСТУПНИЙ ІСПИТ З ХІМІЇ

Тема 1. Початкові хімічні поняття Речовини. Чисті речовини і суміші. Атоми, молекули, йони. Хімічні елементи, їхні назви і символи.

Поняття про періодичну систему хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Атомна одиниця маси. Відносна атомна маса хімічних елементів.

Багатоманітність речовин. Прості й складні речовини. Метали й неметали.

Хімічні формули речовин. Валентність хімічних елементів.  Складання формул бiнарних сполук за валентністю елементів. Визначення валентності за формулами бінарних сполук.

Відносна молекулярна маса речовини, її обчислення за хiмічною формулою. Масова частка елемента в речовині.

Фізичні та хімічні явища. Хімічні реакції та явища, що їх супроводжують. Фiзичні й хімічні властивості речовини. Закон збереження маси речовин. Хiмічні рівняння.

Тема 2. Прості речовини метали і неметали

Оксиген. Кисень, склад його молекули, фізичні властивості. Добування кисню в лабораторії. Реакція розкладу. Поняття про каталізатор. Хімічні властивості кисню: взаємодія з вугіллям, сіркою, фосфором. Реакція сполучення. Поняття про оксиди, окиснення, горіння. Умови виникнення й припинення горіння. Поширеність та колообіг Оксигену в природі. Застосування кисню, його біологічна роль.

Ферум. Залізо. Фiзичні та хімічні властивості заліза: взаємодія з киснем, сіркою. Поширеність Феруму в природі. Застосування заліза. Руйнування (іржавіння) заліза в природних умовах.

Тема 3. Основні класи неорганічних сполук

Оксиди, їх склад, назви.  Фізичні та хімічні властивості оксидів: взаємодія з водою, кислотами, лугами іншими оксидами. Класифiкація оксидів. Оксиди в природі. Використання оксидів.

Кислоти,їх склад, назви. Фізичні та хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами, основними оксидами та основами, солями. Класифiкація кислот. Поняття про ряд активності металів. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами. Використання кислот.

Основи, їх склад, назви.Фізичні властивості основ. Класифікація основ. Хімічні властивості лугів: дія на індикатори, взаємодія з кислотами, кислотними оксидами, солями. Реакція нейтралізації. Розкладання нерозчинних основ під час нагрiвання. Заходи безпеки під час роботи з лугами. Використання основ. Поняття про амфотерні гідроксиди.

Солі (середні), їх склад, назви. Фізичні та хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями. Поширення солей у природі та їхнє практичне значення. Генетичні зв’язки між класами неорганічних сполук.

Загальні способи добування оксидів, кислот, основ, солей.
Тема 4. Періодичний закон і перiодична система хiмічних елементів Д. І. Менделєєва. Будова атома

Історичні відомості про спроби класифiкації хiмічних елементів. Поняття про лужні, інертні елементи, галогени.

Періодичний закон та періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва.

Будова атома: ядро і електронна оболонка.  Склад атомних ядер (протони і нейтрони). Протонне число. Нуклонне число. Сучасне формулювання періодичного закону. Ізотопи (стабільні та радіоактивні). Будова електронних оболонок атомів хiмічних елементів. Поняття про радіус атома. Стан електронів у атомі. Енергетичні рівні та підрівні.

Структура періодичної системи. Взаємозв’язок між розмiщенням елементів у перiодичній системі та властивостями хімічних елементів, простих речовин, сполук елементів з Гідрогеном та Оксигеном. Характеристика хiмічних елементів малих періодів за їх місцем у періодичній системі та будовою атома.

Значення періодичного закону. Життя і наукова дiяльність Д. І. Менделєєва.

Тема 5. Хімічний зв’язок і будова речовини

Електронна природа хiмічного зв’язку. Поняття про електронегативність елементів.

Ковалентний зв’язок, його види — полярний і неполярний. Утворення ковалентного неполярного зв’язку. Утворення ковалентного полярного зв’язку. Електронні формули молекул речовин.

Йонний зв’язок. Кристалічні ґратки. Атомні, молекулярні та йонні кристали. Залежність фiзичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток.

Ступінь окиснення. Визначення ступеня окиснення атома елемента за хімічною формулою сполуки. Складання формули сполуки за відомими ступенями окиснення атомів елементів.

Тема 6. Розчини

Значення розчинів у природі та житті людини. Поняття про дисперсні системи, колоїдні та істинні розчини. Розчин і його компоненти: розчинник, розчинена речовина. Вода як розчинник. Будова молекули води, поняття про водневий зв’язок.

Розчинність, її залежність від різних чинників. Насичені й ненасичені розчини. Теплові явища, що супроводжують розчинення речовин. Фізико-хiмічна суть процесу розчинення. Поняття про кристалогідрати.

Електролітична дисоціація. Електроліти та неелектроліти. Електролітична дисоціація кислот, основ, солей у водних розчинах. Ступінь дисоціації. Сильні й слабкі електроліти.

Реакції обміну між розчинами електролітів, умови їх перебігу. Йонні рівняння.

Тема 7. Кількість речовини.

Розрахунки за хімічними формулами. Кількість речовини. Моль — одиниця кількості речовини. Число Авогадро. Молярна маса.

Молярний об’єм газів. Відносна густина газів.

Розрахунки за хімічними формулами.

Тема 8. Хімічні реакції

Класифікація хімічних реакцій за різними ознаками. Реакції сполучення, розкладу, заміщення, обміну. Оборотні й необоротні реакції. Окисно-відновні реакції, їхнє значення. Процеси окиснення, відновлення, окисники, відновники. Складання рівнянь найпростіших окисно-відновних реакцій, добір коефiцієнтів. Тепловий ефект реакції. Екзотермічні та ендотермічні реакції. Термохімічне рівняння. Швидкість хімічної реакції, залежність швидкості реакції від різних чинників.

Тема 9. Найважливіші органічні сполуки

Спільні й відмінні ознаки органічних і неорганічних сполук. Особливості будови атома Карбону в основному і збудженому станах. Утворення ковалентних зв’язків між атомами Карбону. Структурні формули органічних речовин.

Метан. Молекулярна, електронна і структурна формули метану, поширення у природі. Гомологи метану. Молекулярні та структурні формули, назви. Моделі молекул. Значення моделювання в хімії.
Фізичні властивості гомологів метану.

Етилен і ацетилен. Молекулярні, електронні та структурні формули, фiзичні властивості.

Хімічні властивості вуглеводнів: відношення до розчинів кислот, лугів, калій перманганату; реакції повного окиснення, замiщення, приєднання водню і галогенів.

Застосування вуглеводнів. Поняття про полімери на прикладі поліетилену. Застосування поліетилену.

Метанол, етанол, гліцерин, їхні молекулярні, електронні та структурні формули, фізичні властивості. Функціональна гідроксильна група. Хімічні властивості: повне окиснення, взаємодія з натрієм. Застосування метанолу, етанолу, глiцерину. Отруйність спиртів, їх згубна дія на організм людини.

Оцтова кислота, її молекулярна та структурна формули, фізичні властивості. Функціональна карбоксильна група. Хімічні властивості: електролiтична дисоціація, взаємодія з індикаторами, металами, лугами, солями, спиртами. Застосування оцтової кислоти. Поняття про вищі (насичені й ненасичені) карбонові кислоти.

Жири. Склад жирів, їх утворення. Гідроліз та гідрування жирів. Жири у природі. Біологічна роль жирів.

Вуглеводи: глюкоза, сахароза, крохмаль, целюлоза. Молекулярні формули, поширення в природі. Полiмерна будова крохмалю й целюлози. Реакції їх гідролізу. Застосування вуглеводів, їхня біологічна роль. Загальна схема виробництва цукру.

Амінооцтова кислота, її молекулярна та структурна формули, фізичні властивості. Функціональні амiно- та карбоксильна групи. Амфотерні властивості, утворення пептидів.

Білки: склад і будова. Гідроліз, денатурація, кольорові реакції білків. Біологічна роль амінокислот і білків.

Нуклеїнові кислоти: склад і будова (у загальному вигляді). Біологічна роль нуклеїнових кислот.  Природні й синтетичні органічні сполуки. Значення продуктів органічної хімії.