Історія України (11 клас)

Упорядник: М.В. Чикита – викладач соціально-економічних дисциплін, голова предметної екзаменаційної комісії з історії України.

Затверджено на засіданні приймальної комісії ПВНЗ “Медичний коледж”

протокол  № 10 від 17  квітня 2020 року.

Програму вступних випробувань з історії України для вступників до ПВНЗ «Медичний коледж» на основі повної загальної середньої освіти складено відповідно до вимог програми з історії України для загальноосвітніх навчальних закладів затвердженої Міністерством освіти та науки України.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма вступних випробувань з історії України призначена для оцінювання навчальних досягнень абітурієнтів при вступі до приватного вищого навчального закладу «медичний коледж», які вступають до навчального закладу на основі повної загальної середньої освіти. Програма охоплює курс історії України з найдавніших часів до сьогодення, який відповідає хронологічно послідовній лінійній системі шкільної історичної освіти.

Програма передбачає перевірку рівня сформованості у вступників насамперед історичної компетентності, до елементів якої належать:

хронологічна компетентність – уміння орієнтуватися в історичному часі, встановлювати близькі та далекі причинонаслідкові зв’язки, розглядати суспільні явища в конкретно-історичних умовах, виявляти зміни і тяглість життя суспільства;

просторова компетентність – уміння орієнтуватися в історичному просторі та знаходити взаємозалежності в розвитку суспільства, господарства, культури і природного довкілля;

інформаційна компетентність – уміння працювати з джерелами історичної інформації, інтерпретувати зміст джерел, визначати їх надійність, виявляти і критично аналізувати розбіжності в позиціях авторів джерел;

логічна компетентність – уміння визначати і застосовувати теоретичні поняття для аналізу й пояснення історичних подій та явищ, ставити запитання та шукати відповіді, розуміти множинність трактувань минулого та зіставляти різні його інтерпретації;

аксіологічна компетентність – уміння формулювати оцінку історичних подій та історичних постатей, суголосну до цінностей та уявлень відповідного часу чи відповідної групи людей, осмислювати зв’язки між історією і сучасним життям.

На вступному випробуванні з історії України вступники повинні:

  • визначати хронологічні межі соціально-економічних і політичних подій, їхню послідовність та синхронність, вказувати історичні дати, періоди найважливіших подій і процесів, становлювати хронологічну відповідність між явищами, процесами й подіями та періодами і епохами;
  • локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти, події, явища і процеси на карті;
  • працювати з історичними документами різного змісту, встановлювати відповідність між змістом фрагмента документа та певною епохою, визначати основні ідеї, які він висвітлює, аналізувати зміст тексту;
  • визначати істотні характерні риси, етапи, складові подій, явищ і процесів минулого, характеризувати діяльність видатних історичних постатей;
  • давати визначення історичних понять і термінів, пояснювати доречність їхнього вживання;
  • розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, визначати архітектурно-стильові та мистецько-стильові відмінності пам’яток різних періодів історії України, описувати й розкривати їхнє значення в українській історико-культурній спадщині;
  • пояснювати й аналізувати історичні факти, групувати (класифікувати) їх за вказаною ознакою, визначати причини та наслідки подій і явищ, встановлювати відповідність між окремими фактами й типовими загальними явищами;
  • формулювати версії та оцінки історичного руху і розвитку, визначати найважливіші зміни і значення подій, що відбувалися в житті України й людства.

Критерії оцінювання вступників на тестових випробуваннях з історії України

Вступники на основі повної загальної середньої освіти складають іспит з історії України у письмовій формі у вигляді тестових завдань.

Під час оцінювання навчальних досягнень з історії України враховується:

  • рівень оволодіння історичними знаннями; знання хронологічних меж періодів,  найважливіших історичних подій і процесів; визначення характерних суттєвих рис історичних явищ і подій;
  • рівень умінь групування (класифікації) фактів за вказаною ознакою, розкриття причинно-наслідкових зв’язків між подіями;
  • рівень оволодіння практичними уміннями та навичками роботи з історичними джерелами; обґрунтування власного ставлення  вступника щодо історичної події, явища, діяча.

Критерії оцінювання та таблиця переводу результатів тестових завдань  вступного іспиту з історії України

для абітурієнтів, що вступають на основі повної загальної середньої освіти

( 11 клас )

 «2» – незадовільно«3» – задовільно 
 Правильні відповіді12-бальна шкала200-бальна шкалаПравильні відповіді12-бальна шкала200-бальна шкала 
 0-1,0 %1106,048,7-50,0 %4124,0 
 1,1-3,0 %1,1106,650,1-50,6 %4,1125,0 
 3,1-5,0 %1,2107,250,7-51,2 %4,2125,9 
 5,1-7,0 %1,3107,851,3-51,8 %4,3126,9 
 7,1-9,0 %1,4108,451,9-52,4 %4,4127,8 
 9,1-11,0 %1,5109,052,5-53,0 %4,5128,8 
 11,1-13,0 %1,6109,653,1-53,6 %4,6129,7 
 13,1-15,0 %1,7110,253,7-54,2 %4,7130,7 
 15,1-17,0 %1,8110,854,3-54,8 %4,8131,6 
 17,1-19,0 %1,9111,454,9-55,4 %4,9132,6 
 19,1-21,0 %2112,055,5-56,0 %5133,5 
 21,1-22,5 %2,1112,656,1-56,5 %5,1134,5 
 22,6-24,0 %2,2113,256,6-57,0 %5,2135,4 
 24,1- 25,5 %2,3113,857,1-57,5 %5,3136,4 
 25,6-27,0 %2,4114,457,6-58,0 %5,4137,3 
 27,1-28,5 %2,5115,058,1-58,5 %5,5138,3 
 28,6-30,0 %2,6115,658,1-59,0 %5,6139,2 
 30,1-31,5 %2,7116,259,1-59,5 %5,7140,2 
 31,6-33,0 %2,8116,859,6-60,0 %5,8141,1 
 33,1-34,5 %2,9117,460,1-60,5 %5,9142,1 
 34,6-36,0 %3118,060,6-61,0 %6143,0 
 36,1-37,4 %3,1118,661,1-62,4 %6,1144,0 
 37,5-38,8 %3,2119,262,5-63,8 %6,2144,9 
 38,9-40,2 %3,3119,863,9-65,2 %6,3145,9 
 40,3-41,6 %3,4120,465,3-66,6 %6,4146,8 
 41,7-43,0 %3,5121,066,7-68,0 %6,5147,8 
 43,1- 44,4 %3,6121,668,1-69,4 %6,6148,7 
 44,5-45,8 %3,7122,269,5-70,8 %6,7149,7 
 45,9-47,2 %3,8122,870,9-72,2 %6,8150,6 
 47,3-48,6 %3,9123,472,3-73,6 %6,9151,6 
 «4» – добре«5» – відмінно
 Правильні відповіді12-бальна шкала200-бальна шкалаПравильні відповіді12-бальна шкала200-бальна шкала
 73,7-75,0 %7152,589,7-90,0 %10181,0
 75,1-75,5 %7,1153,590,1-90,5 %10,1181,9
 75,6-76,0 %7,2154,490,6-91,0 %10,2182,9
 76,1-76,5 %7,3155,491,1-91,5 %10,3183,8
 76,6-77,0 %7,4156,391,6-92,0 %10,4184,8
 77,1-77,5 %7,5157,392,1-92,5 %10,5185,7
 77,6-78,0 %7,6158,292,6-93,0 %10,6186,7
 78,1-78,5 %7,7159,2,93,1-93,5 %10,7187,6
 78,6-79,0 %7,8160,193,6-94,0 %10,8188,6
 79,1-79,5 %7,9161,194,1-94,5 %10,9189,5
 79,6-80,0 %8162,094,6-95,0 %11190,5
 80,1-80,6 %8,1163,095,1-95,5 %11,1191,4
 80,7-81,2 %8,2163,995,6-96,0 %11,2192,4
 81,3-81,8 %8,3164,996,1-96,5 %11,3193,3
 81,9-82,4 %8,4165,896,6-97,0 %11,4194,3
 82,5-83,0 %8,5166,897,1-97,5 %11,5195,2
 83,1-83,6 %8,6167,797,6-98,0 %11,6196,2
 83,7-84,2 %8,7168,798,1-98,5 %11,7197,1
 84,3-84,8 %8,8169,698,6-99,0 %11,8198,1
 84,9-85,4 %8,9170,599,1-99,5 %11,9199,0
 85,5-86,0 %9171,599,6-100 %12200,0
 86,1-86,4 %9,1172,4   
 86,5-86,8 %9,2173,4   
 86,9-87,2 %9,3174,3   
 87,3-87,6 %9,4175,3   
 87,7-88,0 %9,5176,2   
 88,1-88,4 %9,6177,2   
 88,5-88,8 %9,7178,1   
 88,9-89,2 %9,8179,1   
 89,3-89,6 %9,9180,0   
Рівні навчальних досягненьБалиКритерії навчальних досягнень вступників 
І. Початковий1Вступник  називає одну-дві події, дати, історичні постаті чи історико-географічні об’єкти 
2Вступник називає декілька подій, дат, історичних постатей або історико-географічних об’єктів; вибирає правильний варіант відповіді на рівні «так-ні»; має загальне уявлення про лічбу часу в історії 
3Вступник двома-трьома простими реченнями може розповісти про історичну подію чи постать; упізнати її за описом; співвіднести рік зі століттям, століття – з тисячоліттям; має загальне уявлення про історичну карту 
ІІ. Середній4Вступник репродуктивно відтворює невелику частину навчального матеріалу теми, пояснюючи історичні терміни, подані в тексті підручника, називаючи одну-дві основні дати; показуючи на карті історико-географічний об’єкт 
5Вступник з допомогою викладача відтворює основний зміст навчальної теми, визначає окремі ознаки історичних понять, називає основні дати; показує на історичній карті основні місця подій 
6Вступник  самостійно відтворює фактичний матеріал теми, дає стислу характеристику історичній постаті, установлє послідовність подій; може використовувати за допомогою вчителя наочні та текстові джерела історичної інформації 
ІІІ. Достатній7Вступник послідовно й логічно відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології, характеризує події (причини, наслідки, значення), виокремлює деякі ознаки явищ і процесів; «читає» історичні карти з допомогою їх легенди; використовує історичні документи як джерело знань 
8Вступник володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією, дає правильне визначення історичних понять, аналізує описані історичні факти, порівнює однорідні історичні явища, визначає причинно-наслідкові зв’язки між ними, встановлює синхронність подій у межах теми; дає словесний опис історичних об’єктів, використовуючи легенду карти 
9Вступник оперує навчальним матеріалом, узагальнює окремі факти та формулює нескладні висновки, обґрунтовуючи їх конкретними фактами; дає порівняльну характеристику історичних явищ, самостійно встановлює причинно-наслідкові зв’язки; синхронізує події в межах курсу, аналізує зміст історичної карти 
ІV. Високий10Вступник використовує набуті знання для вирішення нової навчальної проблеми; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки, спираючись на широку джерельну базу; співставляє й систематизує дані історичних карт; синхронізує події вітчизняної та всесвітньої історії 
11Вступник володіє глибокими знаннями, може вільно та аргументовано висловлювати власні судження, співвідносити історичні процеси з періодом на основі наукової періодизації історії 
12Вступник системно володіє навчальним матеріалом; самостійно характеризує історичні явища, виявляє особисту позицію щодо них; уміє виокремити проблему й визначити шляхи її розв’язання; користується джерелами інформації, аналізує та узагальнює її 

Перелік тем, які виносяться на вступне випробування

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Вступ до історії України.

Історія України як наука.

Загальна періодизація.

Джерела з історії України.

Стародавня історія України.

Поява та розселення людей на території України.

Поширення землеробства й скотарства на землях України.

Трипільська культура.

Кочовики за раннього залізного віку.

Заснування античних міст-колоній у Північному Причорномор’ї та Криму.

Велике переселення народів.

Перші писемні згадки про давніх слов’ян (венедів, антів, склавинів).

Велике розселення слов’ян.

Київська держава.

Розселення східнослов’янських племінних союзів (поляни, древляни, сіверяни, волиняни, уличі, тиверці, білі хорвати).

Руська земля. Утворення Київської держави (Русі-України).

Внутрішньо – та зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги, Святослава.

Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Запровадження християнства як державної релігії.

«Руська правда».

Правління Ярославичів (Ізяслав, Святослав, Всеволод).

Князювання Володимира Мономаха та його сина Мстислава Великого в Києві.

 Боротьба з половецькою загрозою.

Роздробленість Київської держави.

Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської держави (Русі-України). Поширення писемності.

Розвиток культури й освіти Київської держави (Русі-України).

Галицько-волинська держава, монгольська навала.

Об’єднання Галицького та Волинського князівств.

Князювання Данила Романовича.

 Монгольська навала на південно-західні землі Русі.

Галицько-Волинська держава за нащадків Данила Романовича.

Розвиток суспільнополітичного та господарського життя.

Культура Галицько-Волинської держави.

Литовсько-руська держава. Українські землі

у складі Великого князівства Литовського,

та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.).

Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину.

Входження українських земель до складу інших держав (Угорське королівство, Молдавське князівство, Османська імперія, Московське царство).

Кревська унія.

«Велике князівство Руське».

Остаточна ліквідація Київського та Волинського удільних князівств.

Утворення Кримського ханства.

Перехід кримських ханів у васальну залежність від Османської імперії.

Виникнення українського козацтва.

Соціально-економічне життя.

Розвиток культури та освіти.

Українські землі у складі Речі Посполитої

(друга половина XVI ст.).

Люблінська унія та її вплив на українські землі.

Зміни в соціальній структурі українського суспільства.

Виникнення Запорозької Січі.

Повстання 1590-х років. (К. Косинського та С. Наливайка).

Братський рух.

Утворення греко-католицької церкви.

Розвиток культури й освіти.

Українські землі в складі Речі Посполитої

 (перша половина XVII ст.).

Зміни в соціально-економічному житті.

Відновлення церковної православної ієрархії 1620 р.

 Розвиток культури та освіти.

Морські походи козаків.

Участь українського козацтва у війнах Речі Посполитої проти Московського царства і Османської імперії.

Козацькі повстання 1620-1630-х pp.

«Ординація Війська Запорозького…».

Національно-визвольна війна українського народу під проводом

Б.Хмельницького середини XVII ст.

Національно-визвольна війна українського народу.

Зміни в суспільно-політичному житті.

Утворення української козацької держави – Війська Запорозького.

Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького.

Українські землі наприкінці 50-х – У 80-ті рр. XVII ст.

 Гетьманування І. Виговського, Ю. Хмельницького.

Поділ Гетьманщини.

Гетьманування П. Тетері, І. Брюховецького, П. Дорошенка, Д. Многогрішного, І. Самойловича.

Занепад Правобережжя.

Запорозька Січ у складі Гетьманщини.

Адміністративно-територіальний устрій Слобідської України.

Українські землі наприкінці XVII –

У першій половині XVIII ст.

Гетьманування І. Мазепи.

Північна війна і Україна.

Повстання під проводом С. Палія (1702-1704 pp.).

Гетьманування І. Скоропадського, Д. Апостола.

Обмеження автономії Гетьманщини.

 «Правління Гетьманського уряду» (1734-1750 pp.).

Розвиток культури та освіти.

Києво-Могилянська академія.

Українські землі в другій половині XVIII ст.

 Гетьманування К.Розумовського.

Діяльність Другої Малоросійської колегії.

Скасування козацького устрою на Слобожанщині.

Ліквідація Запорозької Січі.

Ліквідація автономного устрою Гетьманщини.

Гайдамацький та опришківський рухи.

Зміни в політичному становищі Правобережної України та західноукраїнських земель після поділів Речі Посполитої (1772, 1793, 1795 pp.).

 Реформи Марії Терезії та Йосифа II та українські землі.

Розвиток культури, науки, освіти.

Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII –

У першій половині XIX ст.

Адміністративно-територіальний поділ українських земель у складі Російської імперії.

Початок українського національного відродження.

Кирило-Мефодіївського братство.

Поширення в Україні російського та польського суспільних рухів.

Початок промислового перевороту.

Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці XVIII –

у першій половині XIX ст.

Адміністративно-територіальний поділ західноукраїнських земель.

Початок національного відродження.

Діяльність «Руської трійці».

Альманах «Русалка Дністровая».

Західноукраїнські землі в європейській революції 1848-1849 pp.

Діяльність Головної руської ради (1848-1851 pp.).

Перший досвід парламентської діяльності.

Культура України кінця XVIII – першої половини XIX ст.

Розвиток освіти, науки, літератури, мистецтва, архітектури.

«Історія русів».

Галицько-руська матиця.

Собор руських вчених.

Наддніпрянська Україна в другій половині XIX ст.

Події Кримської війни 1853-1856 pp. на українських землях.

Реформи 1860-1870-х роках і процеси модернізації в Україні.

Українські підприємці.

 Політика російського царизму щодо України.

Розвиток громадівського руху.

Журнал «Основа».

Діяльність «Південно-Західного відділу Російського географічного товариства» (1873-1876 pp.).

Братство тарасівців.

Західноукраїнські землі у складі Австрійської

(Австро-Угорської) імперії в другій половині XIX ст.

Політика австрійського уряду щодо західноукраїнських земель.

Розвиток кооперативного руху.

Трудова еміграція.

Політизація національного руху та утворення перших політичних партій.

Діяльність культурно-освітнього товариства «Просвіта».

Культура України в другій половині XIX – на початку XX ст.

 Піднесення української культури.

Розвиток освіти, науки, літератури, музичного, образотворчого, театрального мистецтва.

Українські підприємці-благодійники.

Наддніпрянська Україна в 1900-1914 рр.

Утворення монополістичних об’єднань в Україні.

Консолідація української нації.

Створення політичних партій Наддніпрянщини.

Самостійницька й автономістська течії в національному русі.

Події революції 1905-1907 pp. в Україні.

Діяльність українських парламентських громад в І та II Державних Думах.

Діяльність «Просвіти».

Посилення національного гніту в 1907-1914 pp.

 Земельна реформа П.Столипіна та її вплив на Україну.

Західноукраїнські землі у складі Австро-угорської імперії у 1900-1914 pp.

Становище промисловості та сільського господарства.

 Радикалізація українського політичного руху.

Вплив греко-католицької церкви на піднесення національної свідомості населення західноукраїнських земель.

Наддніпрянська Україна в 1900-1914 рр.

 Позиції українських політичних сил Наддніпрянської України та західноукраїнських земель щодо війни.

Перебіг воєнних дій на українських землях.

Діяльність австрійської та російської адміністрацій у Галичині та Буковині.

Українські січові стрільці (УСС).

Українська революція.

Революційні події в Україні в 1917 – на початку 1918 р.

Українізація армії.

Еволюція поглядів політичних сил України в питанні самовизначення українців.

Універсали Української Центральної Ради (УЦР).

Відносини УЦР з Тимчасовим урядом та більшовицькою Росією.

Проголошення. Української Народної Республіки (УНР).

Проголошення радянської влади.

Перша війна радянської Росії з УНР.

Проголошення незалежності УНР.

Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 pp.)

 Брестський мирний договір між УНР та державами Четверного союзу.

Конституція УНР.

Гетьманський переворот.

Українська Держава.

 Утворення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).

Українсько-польська війна 1918- 1919 pp.

Акт Злуки УНР та ЗУНР.

Прихід до влади Директорії.

Друга радянсько-українська війна.

Окупація військами Антанти півдня України.

Повстання М. Григор’єва.

Денікінський режим в Україні.

Більшовицький режим в Україні.

Ухвалення Конституції УСРР 1919 р.

Перший «Зимовий похід» Армії УHP.

Варшавська угода між УHP та Польщею.

Польсько-радянська війна на території України.

Другий «Зимовий похід» Армії УНР.

Холодноярська республіка (1919-1922 pp.).

Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921-1928 pp.)

Голод у південних губерніях УСРР.

Антицерковна кампанія.

Неп в УСРР.

Входження УСРР до складу СРСР.

Політика «коренізації» в УСРР («українізація»).

Кампанія з ліквідації неписьменності дорослих.

Українське національне відродження 1920-х рр..

Утвердження тоталітарного режиму в 1929-1939 pp.

Форсована індустріалізація, насильницька колективізація, ідеологізація суспільного і культурного життя Україні.

Культ особи.

Масові репресії.

Голодомор 1932-1933 pp. в Україні – геноцид українського народу.

Згортання українізації.

Антицерковна кампанія.

Західна Україна в 1921-1939 pp.

Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини.

 Суспільно-політичні рухи, радикалізація політичного життя в 1930-х pp.

Карпатська Україна.

Україна під час Другої світової війни (1939-1945 pp.)

Початок Другої світової війни.

Приєднання Західної України, Південної та Північної Бессарабії та Північної Буковини до УРСР.

Напад нацистської Німеччини та її союзників на СРСР.

Оборона Києва, Одеси, Севастополя.

 Поразки Червоної армії.

Нацистський окупаційний режим.

Голокост.

Радянський партизанський рух.

Діяльність ОУН.

Утворення УПА.

Польсько-український конфлікт.

Створення Української головної визвольної ради (УГВР).

Вигнання нацистських окупантів з території України.

Депортація кримських татар та інших народів Криму (травень 1944 p.).

Внесок українців у визволення народів Європи від нацизму.

Завершення Другої світової війни.

Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х pp.)

Участь УРСР зовнішній політиці Радянського Союзу.

Адміністративно-територіальні зміни.

Відбудова.

Голод в Україні 1946-1947 pp.

Радянізація західних областей України.

Боротьба ОУН і УПА.

Придушення визвольного руху.

Розгортання ідеологічних кампаній (боротьба з «українським буржуазним націоналізмом», «низькопоклонством перед Заходом», «безродними космополітами» тощо).

Культура і наука.

Україна в умовах десталінізації (1953-1964 pp.)

Лібералізація суспільно-політичного життя УРСР в середині 1950-1960-х pp.: припинення масових репресій, часткова реабілітація.

Зміни адміністративно-територіального устрою УРСР.

Спроби реформування управління промисловістю та сільського господарства, соціальної сфери.

Виникнення руху «шістдесятників», дисидентського руху наприкінці 1950 – на поч. 1960-х pp. Культура і наука.

Україна в період загострення кризи радянської системи (1965-1985 pp.)

Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні (середина 1960 – початок 1980-х pp.).

Спроби економічних реформ у другій половині 1960-х pp.

Здобутки і проблеми соціальної сфери.

Культура і наука.

Русифікація.

Опозиційний рух

Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України (1985-1991 pp.)

Початок «перебудови».

 Загострення соціально-економічної кризи.

 Рівень життя населення.

Чорнобильська катастрофа.

Зростання соціальної та національної активності українського суспільства наприкінці 1980-х pp.

 Загальноукраїнський страйк шахтарів.

Політичні реформи.

Формування багатопартійності, створення Народного руху України за перебудову, перші альтеративні вибори до Верховної Ради УРСР.

Створення Автономної Республіки Крим (12 лютого 1991 p.).

Декларація про державний суверенітет України.

Акт проголошення незалежності України.

Проведення Всеукраїнського референдуму та виборів Президента України.

Україна в умовах незалежності

Початок державотворчих процесів.

Заснування Збройних Сил України.

Дострокові вибори до Верховної Ради та вибори Президента України.

Затвердження державної символіки (1992p.), формування інституту громадянства.

 Ухвалення Конституції 1996 р. та змін до неї.

Приватизація. Лібералізація цін.

Грошова реформа (1996 p.).

Майнова диференціація суспільства.

Інтегрування України в європейське і світове співтовариство.

«Газові» та «торгівельні війни» з Росією.

Збройна агресія Росії проти України.

Культура, наука, спорт та релігійне життя в незалежній Україні.