Упорядник: С. В. Кривоніс – викладач української мови та літератури, голова предметної екзаменаційної комісії з української мови та літератури.
Затверджено на засіданні приймальної комісії ПВНЗ “Медичний коледж”
протокол № 10 від 17 квітня 2020 року.
Програму вступних випробувань з української мови та літератури для вступників до ПВНЗ «Медичний коледж» на основі повної загальної середньої освіти складено відповідно до вимог програми з української мови та літератури для загальноосвітніх навчальних закладів затвердженої Міністерством освіти та науки України.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Програма вступних випробувань з української мови та літератури призначена для оцінювання навчальних досягнень абітурієнтів при вступі до приватного вищого навчального закладу «медичний коледж», які вступають до навчального закладу на основі повної загальної середньої освіти. В ній ураховано державний статус української мови та літератури, її суспільні функції, взято до уваги специфіку навчальних предметів, що мають виразні інтегративні функції, здатність справляти різнобічний навчальний, розвивальний і виховний впливи, сприяти формуванню особистості, готової до активної, творчої діяльності у всіх сферах життя демократичного суспільства, сучасні організаційні форми, методи і технології навчання рідної мови.
Завдання дисципліни “Українська мова”:
- виховання почуття національної свідомості, що значною мірою сприяє підвищенню мотивації вивчення української мови;
- формування комунікативної, мовної, мовленнєвої, предметної, прагматичної, соціокультурної компетентностей студентів на основі свідомого опанування мовної і мовленнєвої теорії;
- корекція орфографічної та пунктуаційної грамотності;
- збагачення словникового запасу термінологічною лексикою та фразеологією.
Вивчення української мови сприяє розв’язанню й загальнопедагогічних завдань, найважливішими серед яких є:
- інтелектуальний і соціокультурний розвиток;
- розвиток логічного й образного мислення;
- формування умінь самостійно підвищувати рівень знань із предмета та удосконалювати культуру мовлення.
Зміст програми диференційовано за взаємопов’язаними змістовими лініями: мовленнєвою, мовною, соціокультурною, діяльнісною.
- Мовленнєва змістова лінія передбачає засвоєння мовленнєвознавчих понять, на основі яких формуються вміння й навички в різних видах мовленнєвої діяльності — аудіюванні, читанні, говорінні, письмі. Орфографічно-пунктуаційний практикум передбачає систематичне, розосереджене удосконалення правописної грамотності.
- Мовна змістова лінія орієнтує на удосконалення знань мовної системи — інструментарію формування мовної, мовленнєвої, комунікативної компетентностей.
- Соціокультурна змістова лінія ґрунтується на розумінні мови як носія культурних цінностей, основи професійного становлення людини, засобу формування мовної картини світу.
- Діяльнісна змістова лінія визначає найважливіші загальнонавчальні вміння й навички, що забезпечують інтелектуальну, пізнавальну, творчу діяльність.
Критерії та методика оцінювання вступного випробування з української мови
Перевірка здійснюється в письмовій формі із застосуванням завдань тестового характеру. Абітурієнтам пропонується:
- розпізнавати вивчені мовні явища;
- групувати, класифікувати;
- сполучати слова, доповнювати, трансформувати речення, добираючи належну форму слова, потрібну лексему, відповідні засоби зв’язку між частинами речення, між реченнями у групі пов’язаних між собою речень тощо;
- виявляти розуміння значення мовних одиниць та особливостей їх використання в мовленні.
Метою вивчення української літератури є:
— підвищення загальної освіченості громадянина України, досягнення належного рівня сформованості вміння “читати й усвiдомлювати прочитане”, “прилучатися до художньої літератури, а через неї — до фундаментальних цінностей культури”, розширення їхніх культурно-пізнавальних інтересів;
— сприяння всебічному розвитку, духовному збагаченню, активному становленню й самореалізації особистості в сучасному світі;
— виховання національно свідомого громадянина України;
— формування і утвердження гуманістичного світогляду особистості, національних і загальнолюдських цінностей.
Для досягнення цієї мети слід вирішувати такі основні завдання:
- формувати уявлення про художню літературу як мистецтво слова, важливу складову системи мистецтв і духовної культури українського та інших народів світу;
- виховувати повагу до духовних скарбів українського народу та всього людства, расову, етнічну, соціальну, гендерну, релігійну, індивідуальну толерантність одночасно з принциповим нонконформізмом, здатністю формувати, формулювати й активно відстоювати власну точку зору, свою систему життєвих цінностей і пріоритетів, прагнення мати ніким не нав’язане світобачення, не бути об’єктом маніпуляцій, зберігати й примножувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними;
- навчати сукупності відомостей про вершинні явища українського та світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;
- давати оптимальний обсяг літературознавчих понять і термінів, потрібних для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
- відпрацьовувати вміння й навички аналізу й інтерпретації художнього тексту, здатність сприймати його з урахуванням задуму й стилю автора, бачити кожен конкретний твір у літературному, культурному та історичному контекстах;
- навчати визначати національну своєрідність і загальнолюдську значущість літературних творів, у тому числі шляхом зіставлення зі зразками різних національних літератур та різних видів мистецтв;
- розвивати усне й писемне мовлення, мислення (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо);
- формувати потребу в читанні літературних творів, здатність насолоджуватися мистецтвом слова, засвоювати духовно-естетичний потенціал художньої літератури, реалізувати його у власному житті;
- відпрацьовувати навички розрізнення явищ елітарної та масової культури;
- прищеплювати високий естетичний смак.
Реалізація чинної програми вимагає від викладача організації пізнавальної діяльності абітурієнтів при вступі до навчального закладу, націлює на розвиток розумових здібностей, формування емоційно-ціннісного ставлення до літератури.
Критерії оцінювання та таблиця переводу результатів тестових завдань вступного іспиту з української мови та літератури
для абітурієнтів, що вступають на основі повної загальної середньої освіти
| «2» – незадовільно | «3» – задовільно | |||||
| Правильні відповіді | 12-бальна шкала | 200-бальна шкала | Правильні відповіді | 12-бальна шкала | 200-бальна шкала | |
| 0-1,0 % | 1 | 106,0 | 48,7-50,0 % | 4 | 124,0 | |
| 1,1-3,0 % | 1,1 | 106,6 | 50,1-50,6 % | 4,1 | 125,0 | |
| 3,1-5,0 % | 1,2 | 107,2 | 50,7-51,2 % | 4,2 | 125,9 | |
| 5,1-7,0 % | 1,3 | 107,8 | 51,3-51,8 % | 4,3 | 126,9 | |
| 7,1-9,0 % | 1,4 | 108,4 | 51,9-52,4 % | 4,4 | 127,8 | |
| 9,1-11,0 % | 1,5 | 109,0 | 52,5-53,0 % | 4,5 | 128,8 | |
| 11,1-13,0 % | 1,6 | 109,6 | 53,1-53,6 % | 4,6 | 129,7 | |
| 13,1-15,0 % | 1,7 | 110,2 | 53,7-54,2 % | 4,7 | 130,7 | |
| 15,1-17,0 % | 1,8 | 110,8 | 54,3-54,8 % | 4,8 | 131,6 | |
| 17,1-19,0 % | 1,9 | 111,4 | 54,9-55,4 % | 4,9 | 132,6 | |
| 19,1-21,0 % | 2 | 112,0 | 55,5-56,0 % | 5 | 133,5 | |
| 21,1-22,5 % | 2,1 | 112,6 | 56,1-56,5 % | 5,1 | 134,5 | |
| 22,6-24,0 % | 2,2 | 113,2 | 56,6-57,0 % | 5,2 | 135,4 | |
| 24,1- 25,5 % | 2,3 | 113,8 | 57,1-57,5 % | 5,3 | 136,4 | |
| 25,6-27,0 % | 2,4 | 114,4 | 57,6-58,0 % | 5,4 | 137,3 | |
| 27,1-28,5 % | 2,5 | 115,0 | 58,1-58,5 % | 5,5 | 138,3 | |
| 28,6-30,0 % | 2,6 | 115,6 | 58,1-59,0 % | 5,6 | 139,2 | |
| 30,1-31,5 % | 2,7 | 116,2 | 59,1-59,5 % | 5,7 | 140,2 | |
| 31,6-33,0 % | 2,8 | 116,8 | 59,6-60,0 % | 5,8 | 141,1 | |
| 33,1-34,5 % | 2,9 | 117,4 | 60,1-60,5 % | 5,9 | 142,1 | |
| 34,6-36,0 % | 3 | 118,0 | 60,6-61,0 % | 6 | 143,0 | |
| 36,1-37,4 % | 3,1 | 118,6 | 61,1-62,4 % | 6,1 | 144,0 | |
| 37,5-38,8 % | 3,2 | 119,2 | 62,5-63,8 % | 6,2 | 144,9 | |
| 38,9-40,2 % | 3,3 | 119,8 | 63,9-65,2 % | 6,3 | 145,9 | |
| 40,3-41,6 % | 3,4 | 120,4 | 65,3-66,6 % | 6,4 | 146,8 | |
| 41,7-43,0 % | 3,5 | 121,0 | 66,7-68,0 % | 6,5 | 147,8 | |
| 43,1- 44,4 % | 3,6 | 121,6 | 68,1-69,4 % | 6,6 | 148,7 | |
| 44,5-45,8 % | 3,7 | 122,2 | 69,5-70,8 % | 6,7 | 149,7 | |
| 45,9-47,2 % | 3,8 | 122,8 | 70,9-72,2 % | 6,8 | 150,6 | |
| 47,3-48,6 % | 3,9 | 123,4 | 72,3-73,6 % | 6,9 | 151,6 | |
| «4» – добре | «5» – відмінно | |||||
| Правильні відповіді | 12-бальна шкала | 200-бальна шкала | Правильні відповіді | 12-бальна шкала | 200-бальна шкала | |
| 73,7-75,0 % | 7 | 152,5 | 89,7-90,0 % | 10 | 181,0 | |
| 75,1-75,5 % | 7,1 | 153,5 | 90,1-90,5 % | 10,1 | 181,9 | |
| 75,6-76,0 % | 7,2 | 154,4 | 90,6-91,0 % | 10,2 | 182,9 | |
| 76,1-76,5 % | 7,3 | 155,4 | 91,1-91,5 % | 10,3 | 183,8 | |
| 76,6-77,0 % | 7,4 | 156,3 | 91,6-92,0 % | 10,4 | 184,8 | |
| 77,1-77,5 % | 7,5 | 157,3 | 92,1-92,5 % | 10,5 | 185,7 | |
| 77,6-78,0 % | 7,6 | 158,2 | 92,6-93,0 % | 10,6 | 186,7 | |
| 78,1-78,5 % | 7,7 | 159,2, | 93,1-93,5 % | 10,7 | 187,6 | |
| 78,6-79,0 % | 7,8 | 160,1 | 93,6-94,0 % | 10,8 | 188,6 | |
| 79,1-79,5 % | 7,9 | 161,1 | 94,1-94,5 % | 10,9 | 189,5 | |
| 79,6-80,0 % | 8 | 162,0 | 94,6-95,0 % | 11 | 190,5 | |
| 80,1-80,6 % | 8,1 | 163,0 | 95,1-95,5 % | 11,1 | 191,4 | |
| 80,7-81,2 % | 8,2 | 163,9 | 95,6-96,0 % | 11,2 | 192,4 | |
| 81,3-81,8 % | 8,3 | 164,9 | 96,1-96,5 % | 11,3 | 193,3 | |
| 81,9-82,4 % | 8,4 | 165,8 | 96,6-97,0 % | 11,4 | 194,3 | |
| 82,5-83,0 % | 8,5 | 166,8 | 97,1-97,5 % | 11,5 | 195,2 | |
| 83,1-83,6 % | 8,6 | 167,7 | 97,6-98,0 % | 11,6 | 196,2 | |
| 83,7-84,2 % | 8,7 | 168,7 | 98,1-98,5 % | 11,7 | 197,1 | |
| 84,3-84,8 % | 8,8 | 169,6 | 98,6-99,0 % | 11,8 | 198,1 | |
| 84,9-85,4 % | 8,9 | 170,5 | 99,1-99,5 % | 11,9 | 199,0 | |
| 85,5-86,0 % | 9 | 171,5 | 99,6-100 % | 12 | 200,0 | |
| 86,1-86,4 % | 9,1 | 172,4 | ||||
| 86,5-86,8 % | 9,2 | 173,4 | ||||
| 86,9-87,2 % | 9,3 | 174,3 | ||||
| 87,3-87,6 % | 9,4 | 175,3 | ||||
| 87,7-88,0 % | 9,5 | 176,2 | ||||
| 88,1-88,4 % | 9,6 | 177,2 | ||||
| 88,5-88,8 % | 9,7 | 178,1 | ||||
| 88,9-89,2 % | 9,8 | 179,1 | ||||
| 89,3-89,6 % | 9,9 | 180,0 |
Перелік тем, які виносяться на тестове випробування
УКРАЇНСЬКА МОВА
Фонетика і графіка. Орфоепія і орфографія
Звуки мови. Голосні і приголосні звуки. Приголосні тверді і м’які, дзвінкі і глухі. Подовжені звуки.
Букви й інші графічні засоби. Алфавіт, Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, і, щ та буквосполучень дз, дзь, дж.
Склад. Наголос.
Ненаголошені голосні, їх вимова і позначення на письмі.
Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі. Уподібнення приголосних звуків. Спрощення в групах приголосних. Чергування у — в, і — й.
Орфограма. Орфографічна помилка.
Правила вживання апострофа, м’якого знака. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних та збігу однакових приголосних звуків. Написання слів іншомовного походження.
Будова слова, словотвір і орфографія
Спільнокореневі слова і форми слова. Основа слова і закінчення змінних слів. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.
Найпоширеніші чергування голосних і приголосних звуків.
Вимова і написання префіксів з- (зі-, с-), роз-, без-, пре-, при-, прі.
Змінювання і творення слів. Основні способи словотворення в українській мові. Зміни приголосних при творенні слів.
Правопис складних і складноскорочених слів.
Лексикологія і фразеологія.
Поняття про лексику. Лексичне значення слова. Однозначні і багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів.
Синоніми, антоніми, омоніми.
Загальновживані слова. Діалектні та професійні слова. Запозичені слова.
Застарілі слова. Неологізми.
Поняття про фразеологізми. Фразеологізми в ролі членів речення.
Морфологія і орфографія
Поняття про самостійні та службові частини мови.
Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Іменник: назви істот і неістот, загальні і власні назви.
Рід, число, відмінки іменників. Типи відмін іменників. Незмінні іменники. Способи творення іменників.
Правопис відмінкових закінчень іменників.
Правопис найуживаніших суфіксів. Велика буква у власних назвах.
Прикметник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Якісні, відносні та присвійні прикметники. Повні і короткі форми прикметників. Ступені порівняння прикметників, їх утворення. Відмінювання прикметників. Способи творення прикметників.
Правопис відмінкових закінчень і найуживаніших суфіксів прикметників. Написання складних прикметників.
Числівник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Числівники кількісні (на означення цілих чисел, дробових та збірних) і порядкові. Числівники прості і складні.
Відмінювання кількісних і порядкових числівників.
Правопис числівників.
Займенник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди займенників. Відмінювання займенників.
Правопис займенників.
Дієслово як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Неозначена форма дієслова. Способи дієслів (дійсний, умовний, наказовий). Часи дієслів. Дієслова І і II дієвідмін. Особа і число (в теперішньому і майбутньому часі). Безособові дієслова. Способи творення дієслів. Правопис дієслів.
Дієприкметник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Активні і пасивні дієприкметники, їх творення. Відмінювання дієприкметників. Дієприкметниковий зворот.
Безособові дієслівні форми на -но, -то.
Правопис дієприкметників.
Дієприслівник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки і синтаксична роль. Дієприслівники недоконаного і доконаного виду, їх творення. Дієприслівниковий зворот.
Правопис дієприслівників.
Прислівник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Ступені порівняння прислівників. Способи їх творення.
Правопис прислівників.
Прийменник як службова частина мови. Непохідні і похідні прийменники.
Правопис прийменників разом, окремо і через дефіс.
Сполучник як службова частина мови. Сполучники сурядності і підрядності.
Правопис сполучників разом і окремо.
Частка як службова частина мови. Формотворчі, заперечні та модальні частки.
Написання часток бо, но, то, от, таки.
Не з різними частинами мови.
Вигук як частина мови.
Правопис вигуків.
Синтаксис і пунктуація
Словосполучення. Будова і типи словосполучень за способом вираження головного слова.
Просте речення. Види речень за метою висловлювання: розповідні, питальні, спонукальні. Окличні речення. Члени речення (підмет і присудок; присудок простий і складений; додаток, означення, обставини) і способи їх вираження. Прикладка як різновид означення. Порівняльний зворот.
Розділові знаки в кінці речення. Тире між підметом і присудком. Розділові знаки при прикладках і порівняльних зворотах.
Речення двоскладні і односкладні. Різновиди односкладних речень. Повні і неповні речення.
Тире в неповних реченнях.
Однорідні члени речення. Узагальнююче слово при однорідних членах речення. Однорідні й неоднорідні означення.
Розділові знаки при однорідних членах речення.
Звертання і вставні слова (словосполучення, речення). Розділові знаки при них.
Відокремлені другорядні члени речення (в тому числі уточнюючі).
Розділові знаки при відокремлених членах.
Складне речення, його типи. Складносурядне сполучникове речення. Складнопідрядне речення із сполучниками і сполучними словами. Основні види підрядних речень. Складне речення з кількома підрядними.
Розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченнях.
Безсполучникове складне речення. Розділові знаки в безсполучниковому реченні.
Складне речення з різними видами сполучникового і безсполучникового зв’язку. Розпилові знаки в ньому.
Пряма й непряма мова. Цитата. Діалог.
Розділові знаки при прямій мові, цитаті, діалозі.
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
Іван Котляревський. «Енеїда», «Наталка Полтавка».
Григорій Квітка-Основ’яненко, «Маруся».
Тарас Шевченко. «Катерина», «Гайдамаки», «Сон» («У всякого своя доля…»), «Кавказ», «До Основ’яненка», «Заповіт», «Мені однаково…», «Ісаія. Глава 35».
Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».
Марко Вовчок. «Інститутка».
Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».
Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
Українська драматургія другої половини XIX ст.
Іван Карпенко-Карий. «Хазяїн».
Іван Франко. «Чого являєшся мені…», «Мойсей».
Ольга Кобилянська. «Людина».
Леся Українка. «І все-таки до тебе думка лине…», «Соntra spem sреrо!», «Лісова пісня».
Михайло Коцюбинський. «Intermezzo», «Тіні забутих предків».
Василь Стефаник. «Камінний хрест».
Павло Тичина. «Арфами, арфами…», «Ви знаєте, як липа шелестить…».
Володимир Сосюра. «Любіть Україну!», «Так ніхто не кохав…».
Юрій Яновський. «Вершники» (новела «Подвійне коло», «Шаланда в морі»).
Микола Хвильовий. «Я (Романтика)».
Микола Куліш. «Мина Мазайло».
Остап Вишня. «Мисливські усмішки».
Олександр Довженко. «Зачарована Десна», «Україна в огні».
Андрій Малишко. «Пісня про рушник».
Василь Симоненко. «Лебеді материнства», «Ти знаєш, що ти – людина?..».
Ліна Костенко. «Маруся Чурай».
Іван Драч. «Балада про соняшник».
Дмитро Павличко. «Два кольори».
Василь Стус. «На колимськім морозі калина…», «Сто років, як сконала Січ…».
Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном».
Іван Багряний. «Тигролови».
Василь Барка. «Жовтий князь».
Улас Самчук. «Марія».
Євген Маланюк. «Сучасники», «Шевченко».
